ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ ДО РОБОТИ У СТАРШІЙ ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ: ЗМІСТ, МЕТОДИКИ ТА ОЦІНЮВАННЯ

Підтримка відбувається у формі супервізій стосовно впровадження. 

МОДУЛЬ 1. ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА: НОРМАТИВНІ ЗАСАДИ ТА ПРОЄКТУВАННЯ ЗМІСТУ

Тема 1.1. Державний стандарт профільної середньої освіти та Типова освітня програма для академічних ліцеїв

Структура і логіка Державного стандарту профільної середньої освіти. Компетентнісний потенціал громадянської та історичної освітньої галузі, базові знання й вимоги до обов’язкових результатів навчання. Структура Типової освітньої програми для 10-12 класів академічних ліцеїв: обов’язкові й вибіркові компоненти, профілі та кластери, інтегровані курси, змінні групи. Місце історії та громадянської освіти у профільній старшій школі. Взаємозв’язок стандарту, модельної навчальної програми, навчальної програми закладу та календарно-тематичного планування.

Тема 1.2. Проєктування навчальної програми з історії: основний і поглиблений рівні

Вимоги до навчальної програми та логіка її побудови. Проєктування очікуваних результатів, змістових модулів, видів навчальної діяльності й оцінювання. Відмінності основного та поглибленого рівнів: глибина опрацювання джерел, самостійність дослідження, складність аргументації, обсяг роботи з історіографією та даними. Адаптація змісту до профілю ліцею. Внутрішня експертиза навчальної програми та академічна доброчесність.

Тема 1.3. Організація освітнього процесу, змінні групи та індивідуальна освітня траєкторія

Організаційні моделі викладання історії в академічному ліцеї. Робота зі змінними групами, поєднання очного, дистанційного та змішаного навчання. Підтримка вибору учнівства та індивідуальних освітніх траєкторій. Командна взаємодія педагогів у реалізації інтегрованих і міжгалузевих курсів.

МОДУЛЬ 2. СУЧАСНЕ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ У СТАРШІЙ ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ

Тема 2.1. Історичне мислення, джерела та багатоперспективність

Компоненти історичного мислення: хронологічне і просторове орієнтування, причинно-наслідкові зв’язки, зміни і тяглість, значущість, робота з доказами, інтерпретація. Робота з письмовими, візуальними, усними, статистичними та картографічними джерелами. Походження, авторство, контекст, мета створення, достовірність і межі джерела. Багатоперспективність як спосіб аналізу різних позицій без механічного зрівнювання аргументів. Конструювання завдань від відтворення інформації до аргументованого історичного висновку.

Тема 2.2. Основний і поглиблений рівні: диференціація змісту та інтегровані курси

Диференціація змісту, темпу, джерельної бази та навчальних продуктів. Поглиблений рівень як простір для складніших історіографічних питань, порівняльного аналізу, дослідницьких задач і роботи з більшими масивами джерел. Інтеграція історії з громадянською освітою, географією, літературою, мистецтвом, економікою та цифровими технологіями. Принципи конструювання інтегрованого модуля без втрати предметної логіки історії.

Тема 2.3. Дискусійні питання, історична пам’ять і публічна історія

Методика роботи з дискусійними, чутливими та конфліктними питаннями. Правила безпечної академічної дискусії, аргументація та розрізнення факту, інтерпретації й оцінного судження. Історична пам’ять, місця пам’яті, музеї, пам’ятники, родинні історії та медіарепрезентації минулого як навчальні ресурси. Аналіз публічної історії та протидія маніпуляціям і дезінформації засобами історичної освіти.

МОДУЛЬ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ, ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ПРОФОРІЄНТАЦІЯ

Тема 3.1. Цифрові джерела, карти, візуалізація даних та штучний інтелект у викладанні історії

Цифрові архіви, бібліотеки, колекції та карти як джерельна база навчання. Принципи добору, перевірки та цитування цифрових матеріалів. Інструменти для часових шкал, карт, спільних дошок, візуалізації даних та створення інтерактивних навчальних матеріалів. Використання ШІ для підготовки чернеток завдань, адаптації тексту, генерації запитань і сценаріїв із обов’язковою перевіркою фактів, джерел, упереджень і коректності формулювань. Академічна доброчесність і захист персональних даних.

Тема 3.2. Проєктне й дослідницьке навчання: від локальної історії до учнівського дослідження

Постановка дослідницького питання, добір джерел, формування гіпотези, планування етапів дослідження та представлення результатів. Мініпроєкти з локальної історії, усної історії, родинної пам’яті, музейних і архівних колекцій. Проєктний продукт: аналітичне есе, цифрова виставка, подкаст, карта, дослідницький постер, публічна презентація. Роль учителя як фасилітатора й консультанта.

Тема 3.3. Профорієнтація і кар’єрне консультування засобами історичної освіти

Профорієнтаційний потенціал історичної освіти. Зв’язок навичок роботи з джерелами, критичного аналізу, письмової аргументації та дослідження з професіями історика, архівіста, музейника, журналіста, аналітика, фахівця з культурної спадщини, державного управління та освіти. Вбудовування коротких кар’єрних контекстів у навчальні завдання без перетворення уроку на окремий профорієнтаційний курс.

МОДУЛЬ 4. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ З ІСТОРІЇ

Тема 4.1. Підходи до оцінювання на основному та поглибленому рівнях

Діагностичне, формувальне та підсумкове оцінювання у профільній середній освіті. Узгодження завдання, очікуваного результату й критерію. Особливості оцінювання роботи з джерелами, історичної аргументації, порівняльного аналізу, есе, усної відповіді, дослідницької та проєктної роботи. Відмінності критеріїв для основного і поглибленого рівнів: самостійність, складність джерельної бази, глибина аналізу та якість аргументації.

Тема 4.2. Інструментарій оцінювання історичного мислення, роботи з джерелами та проєктів

Рубрики, чеклісти, аналітичні шкали, самооцінювання і взаємооцінювання. Конструювання завдань, що вимірюють не лише відтворення фактів, а й уміння встановлювати зв’язки, аналізувати джерела, формувати висновок і обґрунтовувати позицію. Цифрові інструменти для формувального оцінювання. Зворотний зв’язок як інструмент поліпшення учнівського продукту. Рефлексія навчання та використання результатів оцінювання для коригування викладання.

 

 

За результатами навчання учасники зможуть:

• організовувати викладання історії у 10-12 класах відповідно до вимог Державного стандарту профільної середньої освіти та Типової освітньої програми;

• проєктувати фрагменти навчальних програм, календарно-тематичне планування та навчальні модулі для основного й поглибленого рівнів;

• конструювати компетентнісні завдання, що передбачають аналіз, зіставлення й інтерпретацію історичних джерел, карт, даних та історичних наративів;

• застосовувати багатоперспективний підхід і методики роботи з дискусійними та чутливими питаннями історії;

• використовувати цифрові інструменти та ШІ для підготовки матеріалів, візуалізації й диференціації навчання, перевіряючи достовірність і походження інформації;

• проєктувати дослідницькі й проєктні роботи учнівства, у тому числі з локальної історії, усної історії, історичної пам’яті та публічної історії;

• інтегрувати елементи профорієнтації, демонструючи зв’язок історичних компетентностей із професіями у сферах освіти, архівної та музейної справи, медіа, аналітики, культурної спадщини, державного управління;

• розробляти критерії, рубрики та інструменти формувального і підсумкового оцінювання, узгоджені з очікуваними результатами навчання.

 

І Група - 5.10.2026-10.10.2026

ІІ Група - 15.10.2026-30.10.2026

Після проходження програми ви зможете викладати у старшій профільній школі.